Наукова дискусія:

 

« Традиції та інновації сучасної освіти Матеріали науково-практичної Інтернет-конференції 24-27 листопада 2014 року 2014 Полтава Аграрний коледж управління і права ПДАА 01.12.2014 »

 

     Матеріали науково практичної Інтернет конференції «Наукова дискусія: традиції та інновації сучасної освіти» Міністерство аграрної політики та продовольства України Аграрний коледж управління і права Полтавської державної аграрної академії МАТЕРІАЛИ науково-практичної Інтернет-конференції «НАУКОВА ДИСКУСІЯ: ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ» м. Полтава, АКУП ПДАА, 24 27 листопада 2014 року Полтава 2014 Аграрний коледж управління і права ПДАА 2 Матеріали науково практичної Інтернет конференції «Наукова дискусія: традиції та інновації сучасної освіти» Матеріали науково-практичної Інтернет-конференції «Наукова дискусія: традиції та інновації сучасної освіти» / укл. Н. В. Кононец, В. О. Балюк. – Полтава: АКУП ПДАА, 2014. – 344 с. Укладачі: Кононец Наталія Василівна, кандидат педагогічних наук, викладач АКУП ПДАА Балюк Вікторія Олександрівна, магістр економічної кібернетики, викладач АКУП ПДАА Програмний комітет Гриньова Марина Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогічної майстерності та менеджменту, декан природничого факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Лапінський Віталій Васильович, кандидат фізико-математичних наук, завідувач лабораторії навчання інформатики Інституту педагогіки НАПН України Кононец Наталія Василівна, кандидат педагогічних наук, викладач інформатики та комп’ютерних технологій, викладач-методист вищої кваліфікаційної категорії Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної аграрної академії Горда Ірина Михайлівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри вищої математики, логіки та фізики Полтавської державної аграрної академії Організаційний комітет Левківський Михайло Іванович, директор Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної аграрної академії Краєва Любов Миколаївна, завідувач навчально-методичного кабінету моніторингу якості навчання та забезпечення документами про освіту ДУ «НМЦ «Агроосвіта» Козаченко Олена Михайлівна, заступник директора з навчальної роботи Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної аграрної академії Кононенко Тамара Михайлівна, кандидат філософських наук, викладач Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної аграрної академії Балюк Вікторія Олександрівна, магістр економічної кібернетики, викладач економічної кібернетики Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної аграрної академії Текст доповідей розміщено на Web-сторінці АКУП ПДАА за адресою: http://acup.poltava.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=81&Itemid=101. 1. Матеріали подані в оригіналі. 2. Відповідальність за зміст матеріалів несе автор. 3. Автор гарантує, що стаття є оригінальною, не містить запозиченої інформації без відповідного посилання чи попереднього узгодження. 4. Авторські права на всі матеріали належать їх авторам. Рекомендовано до друку педагогічною радою АКУП ПДАА (протокол № 3 від 01.12.2014 року

 

  Ярослав Марач викладач технічних дисциплін, Аграрний коледж управління і права Полтавської державної аграрної академії, mara4.yaroslaw yandex ru

МЕТОДИКА РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ТРАКТОРИСТІВ МАШИНІСТІВ КАТЕГОРІЇ (А1)

 

Дослідження проблеми міжпредметних зв’язків в історичному аспекті показує, що її розвиток пройшов на сьогоднішній день ряд етапів. Визначення етапів розвитку будь якого явища дозволяє поглянути на нього цілісно та побачити ті аспекти, які досліджувалися. Відомо, що етапи розвитку явищ можуть визначатися за різними підставами. Такими можуть бути історичні факти, логіка розвитку теорії чи понять, логіка розвитку теорій в певних наукових школах тощо. За логікою розвитку можна визначити наступні етапи становлення проблеми міжпредметних зв’язків. До першого етапу слід віднести вказівки видатних педагогів- класиків спочатку про необхідність відображення цілісності природи у змісті навчального матеріалу (Я.А. Коменський, І.Г. Песталоцці), про цілісність сприйняття світу (Г. Сковорода) про узагальнене пізнання як метод знаходження істини (Д. Локк), потім про необхідність формування світобачення на основі об’єднання навчальних предметів чи оперування в науках спільними поняттями та виключення дублювань в пізнанні тощо. В їх працях проблема міжпредметних зв’язків ще тільки ставилася [1]. Аграрний коледж управління і права ПДАА 208 Матеріали науково практичної Інтернет конференції «Наукова дискусія: традиції та інновації сучасної освіти» Більш конкретна розробка проблеми міжпредметних зв’язків почалася на основі теоретичних обґрунтувань К.Д. Ушинського. Педагоги складали методичні рекомендації по забезпеченню системності в навчанні. Далі розвиток проблеми міжпредметних зв’язків припадає на період перших років радянської влади. Запроваджуються комплексні програми Гуса, які передбачали вивчення трьох великих колон знань – “Природи”, “Суспільства” та “Праці”. Але масове комплексування в програмах відкидало навчальні предмети. Проблема міжпредметних зв’язків була занадто піднесена і не сприяла формуванню в учнів глибоких знань. Наступний етап у розвитку проблеми починається з науково- технічною революцією, яка вимагала від освітян посиленого зв’язку школи життям, здійснення політехнічної освіти (П.Р.Атутов, О.Ф.Федорова). В цей час з’являється і сам термін “міжпредметні зв’язки”. Засновується новий напрямок дослідження проблеми – встановлення зв’язків між загальноосвітніми та спеціальними предметами в професійно-технічній освіті (С.Я.Батишев, П.Н.Новиков). Розробляються дидактичні аспекти міжпредметних зв’язків (Б.Г. Ананьєв, Б.П.Єсипов) та психологічні основи формування знань на основі міжсистемних асоціацій (Ю.А.Самарін) [2]. Далі розвиток проблеми міжпредметних зв’язків пов’язується з необхідністю застосування інтеграції та координації в навчанні. Наступний етап розвитку проблеми (тепер уже на рівні теорії) міжпредметних зв’язків характеризується зверненням науковців до нового аспекту їх застосування – вищої педагогічної освіти (В.К.Кирилов, А.І.Єрьомкін, В.В.Тешенко та ін.). Міжпредметні зв’язки розглядаються дослідниками як дидактичний еквівалент міжнаукових зв’язків. На думку вчених, такий підхід є засобом інтеграції всього знання про людину, яким повинен володіти вчитель. Разом з цими дослідженнями з’являються розробки проблеми для удосконалення навчальної програмної документації для ПТУ (Л.В.Савельєва). Останній етап розвитку проблеми міжпредметних зв’язків обумовлений бурхливим інформаційним сплеском – інформаційно-комп’ютерною революцією. Нова наука – інформаціологія, (виникла в останні десятиліття) відкриває людству необмежені можливості прориву у нове інформаційне суспільство. Вона започаткувала новий методологічний підхід – інформаційний. Основою реалізації міжпредметних зв’язків в циклі технічних дисциплін, а точніше тракторів та автомобілів, є загальні для Аграрний коледж управління і права ПДАА 209 Матеріали науково практичної Інтернет конференції «Наукова дискусія: традиції та інновації сучасної освіти» вивчення навчальними курсами технічні об’єкти (деталі, збірні одиниці, машини і механізми), і явища та процеси, які в них відбуваються. [3]. Між навчальними дисциплінами досліджуваного циклу всі розглянуті умови мають місце. Тому можна вважати, що зв’язки між ними існують. Визначимо їх зв’язок за допомогою дидактичних засобів: 1) усне пояснення – вчитель здійснює зв’язок між навчальними дисциплінами в процесі усної розповіді; 2) друковані навчальні посібники: методичні посібники; методичні рекомендації до проведення лабораторних і практичних робіт; навчальна література, яка застосовується для більш глибокого вивчення тем; 3) графічні засоби:схеми; графіки навчальних планів; блок-схеми проектування складальних одиниць;4) міжпредметні питання, задачі та завдання. Використання цих дидактичних засобів дає найбільший ефект у випадку комплексного їх застосування та ретельного підбору відповідно цілей, що вирішуються на кожному конкретному занятті. Згідно логіці формування знань про трактори та автомобілі міжпредметні зв’язки слід здійснювати в чотири етапи. На першому етапі необхідно актуалізувати опорні знання, тобто учні повинні згадати вивчені навчальні матеріали, вибрати необхідні знання для здійснення зв’язків опорних знань, відтворити їх усно або графічно. На другому етапі слід підготувати знання учнями тракторів та автомобілів до прийому опорних. Для цього в новому наочному матеріалі необхідно виділити ті компоненти знань, які будуть базуватися на опорних [4, 5]. Реалізація першого і другого етапів дозволяє підготувати знання учнів до здійснення їх переносу з однієї дисципліни в іншу. В результаті цього виникає дидактична задача (наочна проблема) на взаємозв’язок актуалізованих знань. На третьому етапі необхідно сформулювати цю задачу. На четвертому етапі поставлена задача повинна бути вирішена. Для прикладу: відсутність літератури з матеріалознавства для підготовки трактористів-машиністів сприяла написанню міні-підручника. Теоретична підготовка має не тільки озброїти учня знаннями, а й навчати його самостійно працювати з літературою приймати рішення, технічно й технологічно мислити, використовувати знання на практиці. Матеріал міні-підручника відповідає навчальному плану та “Програмі підготовки тракториста-машиніста”. У підручнику Аграрний коледж управління і права ПДАА 210 Матеріали науково практичної Інтернет конференції «Наукова дискусія: традиції та інновації сучасної освіти» описано види, властивості, хімічний склад та марки металів і сплавів, що використовуються в деталях, вузлах, агрегатах, механізмах автомобілів, які широко експлуатуються в Україні. Викладено також основи термічної і хіміко-термічної обробки металів. Підручник складається з чотирьох розділів, кожний з яких містить від 5 до 10 тем, відображених опорними конспектами, довідковими таблицями, у яких наводяться механічні, технологічні та експлуатаційні властивості чавунів, конструкційних вуглецевих та легованих сталей, кольорових металів та сплавів, пластмас, лакофарбувальних, гумових, клейових, мастильних, ущільнюючих та ізоляційних матеріалів, хімічний склад, приклади використання в автомобільній та автомобілеремонтній галузях виробництва. У період педагогічної практики було відвідано уроки досвідчених вчителів і проаналізовано з позицій комплексної реалізації з міжпредметних зв'язків. Було проведено співбесіди з вчителями на предмет використання ними міжпредметних зв'язків на їх предметах. Дослідження проблеми міжпредметних зв’язків в історичному аспекті показує, що її розвиток пройшов на сьогоднішній день ряд етапів. Визначення етапів розвитку будь якого явища дозволяє поглянути на нього цілісно та побачити ті аспекти, які досліджувалися. Відомо, що етапи розвитку явищ можуть визначатися за різними підставами. Такими можуть бути історичні факти, логіка розвитку теорії чи понять, логіка розвитку теорій в певних наукових школах тощо [6]. Зв’язок між учбовими предметами є відображенням зв’язку між відповідними науками, кожна з яких в своїй галузі вивчає єдиний об’єктивно існуючий матеріальний світ. В цьому випадку здійснення зв’язків між навчальними предметами відіграє дуже важливу роль в гармонічному розвитку учнів, в створенні в них цілісного, наукового, діалектико-матеріалістичного світогляду. Розкриваючи тему, викладач звертає увагу учнів на використання того або іншого матеріалу, його маркування; пропонує учням самостійно підібрати матеріали для виготовлення деталей автомобілів з теми, розглянутої на уроці, керуючись призначення цієї деталі [7]. Таким чином ми з’єднуємо дві дисципліни – трактори та автомобілі та матеріалознавство. Міжпредметні зв’язки по лінії пізнавальної діяльності заключаються в рішенні з різних учбових предметів, націлених на освоєння аналогічних по своїй структурі Аграрний коледж управління і права ПДАА 211 Матеріали науково практичної Інтернет конференції «Наукова дискусія: традиції та інновації сучасної освіти» знань. Придбанні учнями пізнавальні вміння під впливом міжпредметних зв’язків стають загальнопредметними та міжпредметними. Ведуче місце в міжпредметних зв’язках викладання предмету “Трактори та автомобілі” з основами наук належить фізиці та хімії. Важливу роль в успішному вивченні приладів та роботи механізмів та систем трактора і автомобіля відіграє реалізація зв’язків теоретичного навчання з предмету “Трактори та автомобілі” із загальноосвітніми предметами. Однією з найважливіших умов успішної реалізації зв’язку предмета “Трактори та автомобілі” із загальноосвітніми предметами є знання викладачем змісту та часу вивчення розділів природничо- математичних предметів, а також методів реалізації міжпредметних зв’язків. При роботі з плакатами, малюнками, кресленнями та схемами з тракторів і автомобілів ми виявили, що учні використовують знання з креслення – поняття про ескіз, робоче креслення деталей, збірне креслення, призначення перерізів та розрізів на кресленні, умовне зображення різьби, а також вміння читати та виконувати ескізи [8]. При реалізації міжпредметних зв’язків загальноосвітніх предметів вивчаються після проходження відповідних тем предмету “Трактори та автомобілі”. Наприклад, наступний зв’язок здійснюється між темою хімії “Природні джерела вуглецю” (2-й курс) і темою предмету “Трактори та автомобілі” “Системи живлення двигунів” (1-й курс). Щоб учні свідомо засвоїли загальні відомості про дизельне паливо, викладач може коротко познайомити їх з процесами отримання горючо-мастильних матеріалів із нафти. Після цього викладач звертає увагу учнів на те, що детально це питання вони вивчають на уроках з органічної хімії на 2-му курсі. Однак такий послідовний зв’язок між загальноосвітніми предметами та предметом “Трактори та автомобілі” дає можливість викладачам загальноосвітніх предметів краще використовувати практичний досвід учнів, що вони набули на уроках з трактору та автомобілю. У процесі теоретичного навчання з предмета “Трактори та автомобілі” викладач повинен постійно здійснювати міжпредметні зв’язки не тільки з фізикою, хімією, математикою, кресленням, але й з економічною географією та іншими загальноосвітніми та спеціальними предметами, також і розділами виробничого навчання [7]. Таким чином, між предметні зв'язки сприяють усебічної реалізації Аграрний коледж управління і права ПДАА 212 Матеріали науково практичної Інтернет конференції «Наукова дискусія: традиції та інновації сучасної освіти» принципів науковості і зв'язки навчання з працею в предметній системі загальноосвітньої і професійної школи. Систематичні міжпредметні зв'язки в предметах природничонаукового, суспільно- гуманітарного і професійно-трудового циклів відкривають перспективні можливості удосконалювання навчально-виховного процесу на основі планомірної реалізації принципів політехнізму і професійної спрямованості навчання. Опора на знання й уміння з різних навчальних предметів у продуктивній праці учнів у промисловому і сільськогосподарському виробництві - найважливіша умова їхньої підготовки до самостійної праці, що вимагає в сучасних умовах рішення комплексних задач підвищення його ефективності і якості. У процесі реалізації міжпредметних зв’язків в учнів розширяється загальний політехнічний кругозір, розвивається логічне мислення, активізується увага, росте зацікавленість до вивчаємих предметів. Розглянувши теоретичні основи реалізації міжпредметних зв’язків у професійному навчанні в межах професійно-технічного училища, ми можемо зробити наступні висновки: механізм міжпредметних зв’язків є одним із важливих складових навчального плану як документу, що визначає рівень кваліфікації випускника професійно-технічного училища; міжпредметні зв’язки при систематичному і цілеспрямованому впровадженні сприяють удосконаленню всього процесу професійного навчання, тобто виступають як сучасний дидактичний принцип; основними функціями міжпредметних зв’язків є освітня, розвиваюча, виховна та координаційна. Проаналізувавши досвід та практику застосування міжпредметних зв’язків на заняттях з професійного навчання ми прийшли до висновку, що основними шляхами реалізації цього принципу є : необхідність удосконалення організаційної і координаційної роботи по налагодженню зв’язків між навчальними предметами та циклами (професійно-технічного та загальноосвітнього); систематичний підхід при застосуванні зв’язків на теоретичних та практичних заняттях з використанням активних методів навчання; розробка методичних рекомендацій, інструкцій, завдань, які орієнтують учнів професійно-технічного училища на здійснення міжпредметних зв’язків; удосконалення методики Аграрний коледж управління і права ПДАА 213 Матеріали науково практичної Інтернет конференції «Наукова дискусія: традиції та інновації сучасної освіти» викладання, підвищення мотивації педагогічної діяльності викладачів та усвідомлення ними мети та завдань зв’язків між дисциплінами Список використаних джерел 1. Верхола А.П. Оптимизация процесса обучения в вузе. - К.: Вища школа, - 1979, - 176 с. 2. Ананьев Б.Г. Очерки психологии. - Л., 1945 - 130 с. 3. Борц А.Д., Закин Я.Х., Иванов Ю.В. Диагностика технического состояния автомобиля.- М.: Транспорт, 1979.- 158 с. 4. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований (дидактический аспект). - М.: Педагогика, 1982 - 192 с. 5. Барашков И.В., Чепурный В.Д. Организация технического обслуживания и текущено ремонта автомобилей в автотранспортных предприятиях.- М.: МАДИ, 1980.- 110 с. 6. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. - М.: Просвещение, 1982 - 192 с. 7. Пунский В.О. Нужен ли принцип системности в дидактике?- // Советская педагогика.- 1974.- № 2.- С. 59-61. 8. Погорелый И.П. Автоматизация обкатки и испытания тракторных двигателей после ремонта.- К.: БТИ ГОСНИТИ, 1965.- 215 с. В